ТЕМА. РЗМ. Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації
спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів (діалоги етикетного
характеру, діалоги-розпитування), за поданим початком, малюнками
МЕТА: навчити п’ятикласників оцінювати
діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності
ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь
складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) з
урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання
й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.
ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою і
завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда-розминка
- Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?
- Від чого воно залежить?
- Як називається розмова двох і більше осіб?
- Як називаються слова кожного учасника діалогу?
- Як вести діалог?
- У яких стилях мовлення найчастіше використовується діалог?
ІV. Сприйняття і засвоєння
матеріалу
Спостереження над
мовним матеріалом ( учням на парту
подається текст, який містить діалог)
СКУПИЙ
Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода
віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому
було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно,
що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої
речі.
Якось до мене підійшов Володя.
-
Дай книжку почитати…
-
Не
можу. Сам читаю,- кажу.
-
А
потім даси?- питає Володя.
-
Потім
дам.
Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.
- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я
Петі.
А Гені сказав:
- Увечері сам гратиму в шахи.
Через два дні
Володя зустрічає мене і каже:
-
Прочитав?
-
Що?-
запитую.
-
Книжку.
-
А-а-а!
Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.
-
Ну
добре. А коли закінчиш, даси?
-
Дам.
Того ж дня до
мене підійшов Петя.
-
Сьогодні
даси?- питає мене.
-
Ні,
не можу. Сам читаю.
-
Що
читаєш? – усміхнувся Петя.
-
Книжку.
-
Та я
в тебе олівці просив,- нагадав він.
-
А-а!
Малюю ще, малюю!
Потім я зустрів
Гену.
-
Ну
як? Зараз даси?- питає
-
Ні,
ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!
Після цього
хлопці в мене нічого більше не просили.
Дати відповідь на запитання.
-
Як хлопчик характеризує сам себе на
початку оповідання?
-
Яку людину вважають скупою, а яку
жадібною?
РОЗРІЗНЯЙТЕ
|
Скупий
|
Жадібний
|
- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені
футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.
Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс.
Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:
-
Подобається?
-
Хороший
м’яч!- сказали хлопці й знову почали грати в теніс.
Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться
пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я
пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я
зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.
Дати відповідь на запитання.
-
Який вид мовлення – монолог чи діалог –
становить основу тексту?
-
Скільки осіб бере участь у діалозі?
-
Як виділяються на письмі слова кожного
співрозмовника?
-
Чи є тут слова автора? Де вони? Які
розділові знаки їх відокремлюють?
-
З’ясувати значення слів
настільний, теніс.
Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і
такий, що використовується постійно. Словник
– моя настільна книжка.
Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні
ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку.
Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек
невеликого прямокутного стола.
V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
( Учитель зачитує фрагмент твору, що містить діалог, і вказує назву твору.
Якщо правильно, учні хлопають, якщо ні – тупотять ногами)
1.
І сказав їм Сварог:
- Ось піду я від коша до коша показувати, як
ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати.
- Коли ж се буде? – нетерпляче питали люди.
- Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати.
(«Берегиня»)
2.
Пішов пес до вовка й каже:
- Вовче, брате, давай разом жити!
- Чому б ні!
Та згодом вовк каже до пса:
- Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас. («Чому пес живе коло людини?»)
3.
- Здоров, добрий чоловіче!
- Здоров!
- Скажи, будь ласкавий, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи
неправдою?
- Е-е-е!... Добрі люди! Де ви тепер правду знайдете? («Про правду і
кривду»)
4.
- Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?
- Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
- А яка ж загадка, тату?
- Та така: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? («Мудра
дівчина»)
5.
- Та от чого прийшли, пане: ночували ми обидва на
полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша.
А другий чоловік каже:
- Ні, брехня, - моя! Розсудіть нас, пане!
От пан подумав і каже:
-
Приведіть
сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить, - та й привела. («Мудра дівчина»)
VІ. Колективне складання і
розігрування діалогу-розпитування
ЗРАЗОК
- Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час.
- Я люблю читати.
- А які твори тобі найбільше подобаються?
- Казки. А чим ти займаєшся?
- Я люблю вишивати.
- І що ти вже вишила?
- Я почала вишивати рушничок.
- Колись навчиш і мене.
VІІ. Самостійне
складання діалогів у парах.
ВАРІАНТ І. Придумати закінчення оповідання,
використовуючи діалог.
ВАРІАНТ ІІ. Скласти
діалог за картиною №1.
ВАРІАНТ ІІІ. Скласти діалог за картиною №2.
ВАРІАНТ
IV ( Найслабші учні). Скласти діалог,
використовуючи даний початок.
-
Привіт,
друже!
-
Привіт!
-
Що ти
робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти
прийти?
-
Вдячний
за запрошення.
VІІІ. Розігрування діалогів у парах
Прослухати
кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.
Тоді я схопив
книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у
двір. І тепер я знаю: є речі, які не
купиш ні за які гроші.
-
Чи
траплялися схожі ситуації у вашому житті?
-
Чи
зрозумів скупий свою помилку? Чи буде він таким і надалі?
-
У
яких рядках сформульована основна думка оповідання?
ІХ.
Підсумок уроку.
1.
Бесіда
з учнями
-
Що
називається діалогом?
-
Що
таке репліка?
-
Що ви
навчилися на сьогоднішньому уроці?
-
Чи
важко складати діалог?
-
У
яких стилях мовлення діалог використовується найчастіше?
-
Чи
сподобався вам сьогоднішній урок?
-
Що
вам найбільше запам’яталося?
-
Що ви
побажали б своїм однокласникам?
Х. Домашнє
завдання. Скласти діалог
етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова/
Самостійне складання діалогів у парах. Варіант 4.
Скласти діалог, використовуючи даний початок.
-
Привіт,
друже!
-
Привіт!
-
Що ти
робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?
-
Вдячний
за запрошення.