Уподібнення приголосних звуків     Поширеним явищем в українській мові є уподібнення приголосних звуків (явище асиміляції, від лат. аssimilatio – уподібнення). Якщо два і більше приголосних звука стоїть поряд, то у процесі мовлення один звук впливає на інший, у результаті чого звук , що зазнає впливу іншого, змінює своє звучання. Найчастіше уподібнюються парні дзвінкі та глухі приголосні, наступний приголосний звук впливає на попередній. 1. Шумні звуки [ж], [ч], [ш], [дж] перед шумними [з], [с], [ц], [дз], [сʹ], [зʹ], [цʹ], [дзʹ] уподібнюються їм, змінюючись на відповідний шумнийзвук : зшити – [ш:ти], зжити – [ж:ти], дошці – [дсʹц’і]. 2. У середині слів глухий приголосний уподібнюється до наступного парного йому дзвінкого: просьба – [прзʹба], боротьба – [бородʹб] , молотьба – [молотʹб]. 3. Дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються, на відміну від російської мови: [дуб], [мед], [стежка]. Винятки: звук [г] перед глухим вимовляється як [х] у таких словах: легко – [лхко], вогко – [вхко], нігті – [н’хті], кігті – [к’хт’і], дігтяр – [д’іхтр], дьогтю – [дʹʹхтʹу]. Але: [бігти], [мигт’іти]; звук [з] у префіксах та прийменниках перед наступним глухим уподібнюється до [с]: зсунути – [ccнути], зцідити – [сʹц’ідти], з тебе – [с тбе].    На письмі означені зміни не позначаються. Якщо виникає сумнів, яку букву писати, коли звук при вимові чується невиразно, треба змінити слово або дібрати до нього таке споріднене, щоб перевірити правильність написання. Наприклад, пишемо легко, бо легенько, нігті – ніготь, кісьба – косити, молотьба – молотити. Якщо написання слова не можна перевірити таким чином (наприклад, вогко), то потрібно звернутися до орфографічного словника. 4. Звуки [д], [т], [л], [н], [з], [с], [ц] у поєднанні з м’якими пом’якшуються: радість – [рдʹісʹтʹ], сонця – [снʹцʹа], пісня – [пʹсʹнʹа]. Сполучення м’якого звука [тʹ] з м’якими [сʹ] або [цʹ] утворює подовжений м’який звук [цʹ:] або [цʹ]: робиться – [рбцʹ: а], братський – [брцʹкий]. Виняток: губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], шумні [ж], [ч], [ш], [дж], задньоязикові [г], [к],[х] та зімкнено-прохідний [р] перед м’якими не уподібнюються. Вправа 48. Поясніть наявність чи відсутність уподібнення приголосних у словах. Розхмарилося, зчистити, якби, безкраїй, голубка, дудка, нігті, розправити, зсунути, схибити, тягти, лебідка, ліжко, вогкість, сказати, ходьба, розплата, обпекти, дьогтю, навстіж, підсунути, каска, безпорадний, зсипати, схилити, берегти, анекдот, сфокусувати, зчесати, розшукати, безчинство, у книжці, матч, злізши, у тумбочці, з жінкою, без жалю. Вправа 49. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Обґрунтуйте правопис. …кісний, …цілення, …щулювати, бе…церемонно, …чесати, …шкребти, пі…шити, у та..ці, сподіває…ся, бе…журний, ро…клеювати, …клеювати, пі…клеювати, во…зал, ша…ка, …цементувати, бе…соння, рі…кий, …чорнілий, …штовхнути, …щепити, …цідити, …кріпити, об…шити, …шити, на сте…ці, стріне…ся, ро…клад, ні…ка, бері…ка, ши…ка, бе…посередній, бе…крилий, ві…хилитись. Вправа 50. Випишіть із орфографічного словника української мови 20 прикладів різних видів уподібнення , поясніть написання слів. Вправа 51. У тексті знайдіть слова, у яких є збіг двох неоднакових приголосних. Обґрунтуйте можливість чи неможливість уподібнення між ними. Настав жовтень. Небо звисало одною сірою, мрячною масою над землею. Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі, зрештою, лежали лиш грубі верстви обпалого листя у пнях дерев і панувала тиша... Над лісом виглядало інакше. Густі маси мряк, здавалося, лежали в лінивих формах, у німій боротьбі з чимось. Магічна сила лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, між тим коли їх тягнуло в далечінь. І потяглися в далечінь. У сумовитих неповторних постатях простяглися над голими стернистими полями, доки око сягало, одностайно, сіро, знімаючися й упадаючи, неначеб шукали відповідного місця, де б могли сформуватися в хмари. Так тягалися, блукаючи цілими днями. Відтак згубилися, і на полях стало ще густіше (О.Кобилянська «Земля») Вправа 52. Серед поданих речень назвіть слова, у яких наявне уподібнення дзвінких – глухих, твердих – м’яких, шумних. Запишіть ці слова у три колонки. 1. Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 2. Озуть пана у постоли! У цьому слові була ціла картина, розкішний план, справедливість людська і небесна (М. Коцюбинський). 3. Він вів полки до київських висот на боротьбу за місто златоглаве (М.  Бажан). 4. Було колись в Україні — ревіли гармати; було колись — запорожці вміли панувати (Т. Шевченко). 5. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне. Все людське замовчиш — обчухраним зростеш (П. Тичина). 6. А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (П. Мирний). 7. Обманула, дурисвітко, раз, то хоч тепер май кришку совісті (М. Стельмах). 8. Дитячі очі... Ось вони дивляться на вас, іскряться безмежною цікавістю (Іван І. Волошин). 9. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (М. Стельмах).10. Ну, а скажи від серця, не виховуючись, легше тобі тепер живеться, правда, легше? (М. Кропивницький). 11. Вийшли з лісу знов на ту саму польову доріжку (І. Франко).  Питання для самоконтролю Що таке уподібнення приголосних? Які види приголосних звуків найчастіше уподібнюються? Назвіть винятки. Чи позначаються ці зміни на письмі? Як перевірити правильність написання?

1.                              Уподібнення за дзвінкістю/глухістю При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий. [одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад: молотьба – [молод’ба] вокзал – [воґзал] АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ: вогкий – [вохкий] легко – [лехко] нігті – [н’іхті] кігті – [к’іхт’і] дьогтю – [д’охт’у] 2.                              Уподібнення за м’якістю Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу: [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений] І приклади: пісня – [піс’н’а] гість – [г’іс’т’] 3.                              Уподібнення за місцем і способом творення. Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец':а]. Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!): ТЬСЯ [ц’:а] учиться [учиц’:а] ШСЯ [с’:а] смієшся [см’ійес’:а] СШ [ш:] принісши [приніш:и] ЗЖ [ж:] зжати [ж:ати] ЖЦі [з’ц’і] книжці [книз’ц’і] ЧЦі [ц’:і] дочці [доц’:і] ШЦі [с’ц’і] товаришці [товарис’ц’і] ТЦі [ц’:і] квітці [квіц’:і] ТЧ [ч:] Вітчизна [в’іч:изна]  __________