Усне й писемне мовлення.Уявлення про усне й писемне мовлення. 5 клас
Тема.
Усне й писемне мовлення. Уявлення про усне й писемне мовлення.
Мета.
Розглянути поняття усного й писемного мовлення. Чим вони відрізняються.
Тип уроку.
Навчально-пізнавальний.
Літературна мова.
Літературна мова - абсолютно універсальна! На її основі створюються наукові твори, публіцистичні твори, ділова писемність і ін. Однак усна і письмова форми мови є самостійними, мають свої характеристики та особливості.
Усне мовлення.
Усне мовлення.Усна мова - це звучить мова, вживана для безпосереднього спілкування, а в більш широкому розумінні - це будь-яка звучна мова.
Історично, це найперша форма мови, вона виникла набагато раніше ніж листи. Матеріальною формою усного мовлення є вимовні звуки, які виникають у результаті складної діяльності органів вимови людини. З цим явищем пов'язані багаті інтонаційні можливості усного мовлення. Інтонація створюється мелодикою мови, інтенсивністю (гучністю) мови, тривалістю, наростанням або уповільненням темпу мови і тембром проголошення. У усному мовленні велику роль відіграють місце логічного наголосу, ступінь чіткості вимови, наявність або відсутність пауз. Усна мова відзначається різноманітністю, що може передати все багатство людських почуттів, переживань, настроїв і т.п.
Сприйняття усного мовлення при безпосередньому спілкуванні посилюється завдяки міміці і жестам мовця людини. Так, жест може виражати емоційний стан, згоду або незгоду, здивування і т.д. Всі ці лінгвістичні засоби сприяють підвищенню смислової значущості та емоційної насиченості мови.
Однією з особливостей усного мовлення є - відсутність можливості повернутися в якийсь певний момент промови ще раз, в силу чого мовець змушений мислити і говорити одночасно, тобто він думає як би «на ходу», тому усному мовленню можуть бути властиві: неплавність, фрагментарність, поділ єдиної пропозиції на кілька комунікативно самостійних одиниць.
Усна мова - може бути підготовленою (доповідь, лекція тощо) і непідготовленою (розмова, бесіда). Непідготовлена усне мовлення характеризується спонтанністю. Непідготовлене усне висловлення формується поступово, порціями, у міру усвідомлення того, що сказано, що слід сказати далі, що треба повторити, уточнити. Хто говорить постійно стежить за тим, щоб його мова була логічна і зв’язна, вибирає відповідні слова для адекватного вираження своєї думки.
Усна мова так само, як і письмова, унормована і регламентована, однак норми усного мовлення зовсім інші. «Багато хто так звані огріхи усній промові - функціонування незакінчених висловлювань, слабка структурованість, введення перебиваючи, автокоментаторов, контакторів, реприз, елементів коливання і т.п. - Є необхідною умовою успішності та ефективності усного способу комунікації ». На відміну від письмової мови, яка будується відповідно до логічної думки, усне мовлення розгортається за допомогою асоціативних приєднань. Усна форма мови закріплена за всіма функціональними стилямиукраїнської мови, проте вона має незаперечну перевагу в розмовно - побутовому стилі мовлення.
Виділяють наступні функціональні різновиди усної мови: усну наукову мову, усну публіцистичну мова, види усного мовлення в сфері офіційно - ділового спілкування, художню мову і розмовну мову. Слід зазначити, що розмовна мова впливає на всі різновиди усного мовлення. Тому в усному мовленні використовуються емоційно і експресивно забарвлена лексика, образні порівняльні конструкції, фразеологізми, прислів'я, приказки, навіть просторічні елементи.
Письмова мова.
Лист - це створена людьми допоміжна знакова система, яка використовується для фіксації звукової мови . У той же час лист - це самостійна система комунікації, яка, виконуючи функцію фіксації усного мовлення, набуває ряд самостійних функцій. Письмова мова дає можливість засвоїти знання, накопичені людством, розширює сферу людського спілкування, розриває рамки безпосереднього оточення.
Читаючи книги, історичні документи різних часів і народів, ми можемо доторкнутися до історії; культури всього людства. Саме завдяки писемності ми дізналися про великі цивілізації Стародавнього Єгипту, шумерів, інків, майя та ін. Історики стверджують, що лист пройшов тривалий шлях історичного розвитку від перших зарубок на деревах, наскельних малюнків до звукобуквенного типу, яким сьогодні користується більшість людей, тобто письмова мова вторинна по відношенню до усного мовлення.
Літери, які використовуються на листі, - це знаки, за допомогою яких позначаються звуки мови. Звукові оболонки слів і частин слів зображуються поєднанням букв, і знання літер дозволяє відтворювати їх у звуковій формі, тобто читати будь-який текст. Знаки пунктуації, які використовуються на листі, служать для членування мовлення: крапки, коми, тире відповідають інтонаційній паузі в усному мовленні. Основна функція писемного мовлення - фіксація мовлення, що має за мету зберегти її в просторі та часі.
Лист служить засобом комунікації між людьми в тих випадках, коли безпосереднє спілкування неможливо, коли вони розділені простором і часом. З давніх часів люди, не маючи можливості спілкуватися безпосередньо, обмінювалися листами, багато з яких збереглися до сьогоднішнього дня, подолавши бар'єр часу.
Розвиток технічних засобів повідомлення, як телефон, в якійсь мірі зменшило роль письма. Але поява факсу та розповсюдження мережі Інтернет допомагають долати простір і знову активізують саме письмову форму мови. Основна властивість писемного мовлення - здатність до тривалого зберігання інформації. Письмова мова розгортається не в тимчасовому, а в статистичному просторі, що дає авторові можливість продумувати мову, повернутися до вже написаного, перебудувати пропозиції і частини тексту, замінити слова, уточнити, здійснити тривалий пошук форми вираження думки, звернеться до словників та довідників. У зв'язку з цим письмова мова має свої особливості.
У наш час обидві форми мови нероздільно пов'язані між собою і, переплітаючись у одне ціле, складають повноцінне спілкування. З розвитком стільникового зв'язку люди отримали можливість спілкування по телефону, як за допомогою усній, так і писемного мовлення. З розвитком Інтернет - технологій люди мають можливість долати простір і час, спілкуючись за допомогою усній та письмовій мови на вибір. Важко уявити собі сучасне спілкування тільки за допомогою усній чи тільки за допомогою письмовою формою мовлення - це все одно, що позбавити себе одного з почуттів (дотику, нюху і т.д.). Нам однаковою мірою потрібні обидві форми мови, щоб повноцінно сприймати, аналізувати і передавати інформацію в мінливому світі. Якби хоч однієї з них не було, то її варто було б придумати.
Усна й письмова форми тексту (висловлення). Усний докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру
Мета: поглибити вивчене про усну й письмову форми тексту; продовжувати формувати вмiння розкривати тему й основну думку тексту; розвивати усне мовлення, логiку, умiння складати план тексту i переказувати цей текст.
Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.
Перебiг уроку
Актуалiзацiя мотивацiйних резервiвучнiв з теми.
З якою iнформацiєю миознайомилися на попередньому уроцi? Щотаке текст? Назвiть основнi ознаки тексту.Що таке тема тексту? Чим вiдрiзняється мiкротема вiд теми? Як скласти план тексту? Що таке основна думка тексту? Що означає переказати текст?
Ознайомлення учнiв з темою, метою iзавданнями уроку.
«Коло iдей». Навiщо потрiбен такий вид роботи, як усний переказ тексту?
Орiєнтовнi вiдповiдi: переказ розвиває пам’ять, усне мовлення, логiку; сприяє iнтелектуальному розвитковi, збагачує словниковий запас,слугує зразком для власних висловлювань.
Ознайомлення з пам’ятками. Прочитайте пам’ятку. З’ясуйте незрозумiлi позицiї. Додержуйте викладених рекомендацiй пiд час пiдготовки усного переказутексту.
Основнi правила переказування
Вдумайся у змiст висловлення, визнач тему й основну думку його.
З’ясуй, iз яких частин складається текст, який мiж ними зв’язок.
Визнач мiкротеми. Склади план.
Продумай стиль i форму висловлення.
Обговори його з сусiдом по партi.
Переказуючи, стеж за правильнiстю вимови звукiв i наголошення слiв, уникай повтору слiв, уживай синонiми й займенники.
Вимоги до плану
Кiлькiсть пунктiв плану не обов’язково має збiгатися з кiлькiстю абзацiв; великий абзац може об’єднувати кiлька мiкротем.
Пункти плану формулюй у формi розповiдних, а не питальних речень.
Уникай речень, що складаються з одного слова, а також надто громiздких.
Пильнуй, щоб у планi не повторювалися тi самi слова. Використовуй синонiми.
Виразне читання тексту.
Як з’явилася калина
Було це давно, коли на Україну нападалихижi орди завойовникiв. Вороги руйнувалимiста i села, забирали в рабство людей. Хороброзмагалися з ними нашi предки, але часто вiдступали, бо сили були нерiвнi.
Жила тодi одна дiвчина Килина. Вроду малачудесну. А ще була вона цiлителькою: зналасяна травах усiляких, лiкувала рани й хвороби.
Дивувалися ординцi: хоч би скiльки рубаливони люду – супроти них повставали все новi йновi воїни. А це Килина швидко зцiлювала поранених – i вони знову бралися за мечi.
Одного разу сталася сiча велика. Хмароюлетiли на оборонцiв ворожi стрiли. Проте ворогамне вдавалося здолати українцiв. То тут, то тамз’являлася Килина, вдихаючи у воїнiв новi сили.Тодi нападники змiнили тактику. Вони щiльнимкiльцем оточили мiсто. Через кiлька тижнiв умiстi не стало води. Пораненi просили пити, iнавiть цiлющi Килининi трави не рятували їх.
Аби хоч трохи втамувати спрагу i страждання поранених, Килина якогось досвiтку вирiшила пiти до рiчки по воду. Непомiченою пройшлавона за мiсто, та тiльки-но схилилася надрiчкою, як у саме серце вразила її ворожа стрiла.Розбризкалась довкола кров iз грудей – i вирiсна тому мiсцi кущ з криваво-червоними ягодами. Назвали люди цю рослину килиною, а заразкажемо «калина» (З кн. «Пiд сузiр’ям калини»).
Словничок.
Орда, ординцi – об’єднання кочових племен туркiв чи татар, велика кiлькiсть людей.
Сiча (застарiле) – битва.
Тактика – органiзацiя ведення бою.
Бесiда за текстом переказу.
Якi вашi враження вiд щойно почутого?
Що являє собою текст: це оповiдання, легенда чи казка?
У якi часи вiдбувалися подiї, що про них iдеться у творi?
Якою постала перед вами дiвчина Килина?
Як пояснює легенда появу калини?
Сформулюйте тему й основну думку тексту.
Колективне складання плану.
Орiєнтовне виконання.
Запеклi битви з ординцями.
Незвичайний дар Килини.
Велика сiча.
Вороги змiнюють тактику.
Килина вирiшує допомогти землякам.
Кущ калини.
Повторне читання тексту.
Робота в парах: обговорення тексту переказу.
Усний переказ тексту.
Домашнє завдання. Пiдготуватися до усного переказу (для тих, хто не встиг виступити на уроцi). Повторити вивчене про дiєслово.
Установiть вiдповiднiсть мiж числiвниками й вiдмiнками їх.
А чотирьох 1 мiсцевий
Б чотирьом 2 родовий
В чотири 3 орудний
Г чотирма 4 давальний
Д (у) чотирьох
Домашнє завдання.
На вибiр: Написати рецепт улюбленої страви або твiр«Мiй розпорядок дня», використовуючи числiвники.
Тема.
Усне й писемне мовлення. Уявлення про усне й писемне мовлення.
Мета.
Розглянути поняття усного й писемного мовлення. Чим вони відрізняються.
Тип уроку.
Навчально-пізнавальний.
Літературна мова.
Літературна мова - абсолютно універсальна! На її основі створюються наукові твори, публіцистичні твори, ділова писемність і ін. Однак усна і письмова форми мови є самостійними, мають свої характеристики та особливості.
Усне мовлення.
Усне мовлення.Усна мова - це звучить мова, вживана для безпосереднього спілкування, а в більш широкому розумінні - це будь-яка звучна мова.
Історично, це найперша форма мови, вона виникла набагато раніше ніж листи. Матеріальною формою усного мовлення є вимовні звуки, які виникають у результаті складної діяльності органів вимови людини. З цим явищем пов'язані багаті інтонаційні можливості усного мовлення. Інтонація створюється мелодикою мови, інтенсивністю (гучністю) мови, тривалістю, наростанням або уповільненням темпу мови і тембром проголошення. У усному мовленні велику роль відіграють місце логічного наголосу, ступінь чіткості вимови, наявність або відсутність пауз. Усна мова відзначається різноманітністю, що може передати все багатство людських почуттів, переживань, настроїв і т.п.
Сприйняття усного мовлення при безпосередньому спілкуванні посилюється завдяки міміці і жестам мовця людини. Так, жест може виражати емоційний стан, згоду або незгоду, здивування і т.д. Всі ці лінгвістичні засоби сприяють підвищенню смислової значущості та емоційної насиченості мови.
Однією з особливостей усного мовлення є - відсутність можливості повернутися в якийсь певний момент промови ще раз, в силу чого мовець змушений мислити і говорити одночасно, тобто він думає як би «на ходу», тому усному мовленню можуть бути властиві: неплавність, фрагментарність, поділ єдиної пропозиції на кілька комунікативно самостійних одиниць.
Усна мова - може бути підготовленою (доповідь, лекція тощо) і непідготовленою (розмова, бесіда). Непідготовлена усне мовлення характеризується спонтанністю. Непідготовлене усне висловлення формується поступово, порціями, у міру усвідомлення того, що сказано, що слід сказати далі, що треба повторити, уточнити. Хто говорить постійно стежить за тим, щоб його мова була логічна і зв’язна, вибирає відповідні слова для адекватного вираження своєї думки.
Усна мова так само, як і письмова, унормована і регламентована, однак норми усного мовлення зовсім інші. «Багато хто так звані огріхи усній промові - функціонування незакінчених висловлювань, слабка структурованість, введення перебиваючи, автокоментаторов, контакторів, реприз, елементів коливання і т.п. - Є необхідною умовою успішності та ефективності усного способу комунікації ». На відміну від письмової мови, яка будується відповідно до логічної думки, усне мовлення розгортається за допомогою асоціативних приєднань. Усна форма мови закріплена за всіма функціональними стилямиукраїнської мови, проте вона має незаперечну перевагу в розмовно - побутовому стилі мовлення.
Виділяють наступні функціональні різновиди усної мови: усну наукову мову, усну публіцистичну мова, види усного мовлення в сфері офіційно - ділового спілкування, художню мову і розмовну мову. Слід зазначити, що розмовна мова впливає на всі різновиди усного мовлення. Тому в усному мовленні використовуються емоційно і експресивно забарвлена лексика, образні порівняльні конструкції, фразеологізми, прислів'я, приказки, навіть просторічні елементи.
Письмова мова.
Лист - це створена людьми допоміжна знакова система, яка використовується для фіксації звукової мови . У той же час лист - це самостійна система комунікації, яка, виконуючи функцію фіксації усного мовлення, набуває ряд самостійних функцій. Письмова мова дає можливість засвоїти знання, накопичені людством, розширює сферу людського спілкування, розриває рамки безпосереднього оточення.
Читаючи книги, історичні документи різних часів і народів, ми можемо доторкнутися до історії; культури всього людства. Саме завдяки писемності ми дізналися про великі цивілізації Стародавнього Єгипту, шумерів, інків, майя та ін. Історики стверджують, що лист пройшов тривалий шлях історичного розвитку від перших зарубок на деревах, наскельних малюнків до звукобуквенного типу, яким сьогодні користується більшість людей, тобто письмова мова вторинна по відношенню до усного мовлення.
Літери, які використовуються на листі, - це знаки, за допомогою яких позначаються звуки мови. Звукові оболонки слів і частин слів зображуються поєднанням букв, і знання літер дозволяє відтворювати їх у звуковій формі, тобто читати будь-який текст. Знаки пунктуації, які використовуються на листі, служать для членування мовлення: крапки, коми, тире відповідають інтонаційній паузі в усному мовленні. Основна функція писемного мовлення - фіксація мовлення, що має за мету зберегти її в просторі та часі.
Лист служить засобом комунікації між людьми в тих випадках, коли безпосереднє спілкування неможливо, коли вони розділені простором і часом. З давніх часів люди, не маючи можливості спілкуватися безпосередньо, обмінювалися листами, багато з яких збереглися до сьогоднішнього дня, подолавши бар'єр часу.
Розвиток технічних засобів повідомлення, як телефон, в якійсь мірі зменшило роль письма. Але поява факсу та розповсюдження мережі Інтернет допомагають долати простір і знову активізують саме письмову форму мови. Основна властивість писемного мовлення - здатність до тривалого зберігання інформації. Письмова мова розгортається не в тимчасовому, а в статистичному просторі, що дає авторові можливість продумувати мову, повернутися до вже написаного, перебудувати пропозиції і частини тексту, замінити слова, уточнити, здійснити тривалий пошук форми вираження думки, звернеться до словників та довідників. У зв'язку з цим письмова мова має свої особливості.
У наш час обидві форми мови нероздільно пов'язані між собою і, переплітаючись у одне ціле, складають повноцінне спілкування. З розвитком стільникового зв'язку люди отримали можливість спілкування по телефону, як за допомогою усній, так і писемного мовлення. З розвитком Інтернет - технологій люди мають можливість долати простір і час, спілкуючись за допомогою усній та письмовій мови на вибір. Важко уявити собі сучасне спілкування тільки за допомогою усній чи тільки за допомогою письмовою формою мовлення - це все одно, що позбавити себе одного з почуттів (дотику, нюху і т.д.). Нам однаковою мірою потрібні обидві форми мови, щоб повноцінно сприймати, аналізувати і передавати інформацію в мінливому світі. Якби хоч однієї з них не було, то її варто було б придумати.
Усна й письмова форми тексту (висловлення). Усний докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру
Мета: поглибити вивчене про усну й письмову форми тексту; продовжувати формувати вмiння розкривати тему й основну думку тексту; розвивати усне мовлення, логiку, умiння складати план тексту i переказувати цей текст.
Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.
Перебiг уроку
Актуалiзацiя мотивацiйних резервiвучнiв з теми.
З якою iнформацiєю миознайомилися на попередньому уроцi? Щотаке текст? Назвiть основнi ознаки тексту.Що таке тема тексту? Чим вiдрiзняється мiкротема вiд теми? Як скласти план тексту? Що таке основна думка тексту? Що означає переказати текст?
Ознайомлення учнiв з темою, метою iзавданнями уроку.
«Коло iдей». Навiщо потрiбен такий вид роботи, як усний переказ тексту?
Орiєнтовнi вiдповiдi: переказ розвиває пам’ять, усне мовлення, логiку; сприяє iнтелектуальному розвитковi, збагачує словниковий запас,слугує зразком для власних висловлювань.
Ознайомлення з пам’ятками. Прочитайте пам’ятку. З’ясуйте незрозумiлi позицiї. Додержуйте викладених рекомендацiй пiд час пiдготовки усного переказутексту.
Основнi правила переказування
Вдумайся у змiст висловлення, визнач тему й основну думку його.
З’ясуй, iз яких частин складається текст, який мiж ними зв’язок.
Визнач мiкротеми. Склади план.
Продумай стиль i форму висловлення.
Обговори його з сусiдом по партi.
Переказуючи, стеж за правильнiстю вимови звукiв i наголошення слiв, уникай повтору слiв, уживай синонiми й займенники.
Вимоги до плану
Кiлькiсть пунктiв плану не обов’язково має збiгатися з кiлькiстю абзацiв; великий абзац може об’єднувати кiлька мiкротем.
Пункти плану формулюй у формi розповiдних, а не питальних речень.
Уникай речень, що складаються з одного слова, а також надто громiздких.
Пильнуй, щоб у планi не повторювалися тi самi слова. Використовуй синонiми.
Виразне читання тексту.
Як з’явилася калина
Було це давно, коли на Україну нападалихижi орди завойовникiв. Вороги руйнувалимiста i села, забирали в рабство людей. Хороброзмагалися з ними нашi предки, але часто вiдступали, бо сили були нерiвнi.
Жила тодi одна дiвчина Килина. Вроду малачудесну. А ще була вона цiлителькою: зналасяна травах усiляких, лiкувала рани й хвороби.
Дивувалися ординцi: хоч би скiльки рубаливони люду – супроти них повставали все новi йновi воїни. А це Килина швидко зцiлювала поранених – i вони знову бралися за мечi.
Одного разу сталася сiча велика. Хмароюлетiли на оборонцiв ворожi стрiли. Проте ворогамне вдавалося здолати українцiв. То тут, то тамз’являлася Килина, вдихаючи у воїнiв новi сили.Тодi нападники змiнили тактику. Вони щiльнимкiльцем оточили мiсто. Через кiлька тижнiв умiстi не стало води. Пораненi просили пити, iнавiть цiлющi Килининi трави не рятували їх.
Аби хоч трохи втамувати спрагу i страждання поранених, Килина якогось досвiтку вирiшила пiти до рiчки по воду. Непомiченою пройшлавона за мiсто, та тiльки-но схилилася надрiчкою, як у саме серце вразила її ворожа стрiла.Розбризкалась довкола кров iз грудей – i вирiсна тому мiсцi кущ з криваво-червоними ягодами. Назвали люди цю рослину килиною, а заразкажемо «калина» (З кн. «Пiд сузiр’ям калини»).
Словничок.
Орда, ординцi – об’єднання кочових племен туркiв чи татар, велика кiлькiсть людей.
Сiча (застарiле) – битва.
Тактика – органiзацiя ведення бою.
Бесiда за текстом переказу.
Якi вашi враження вiд щойно почутого?
Що являє собою текст: це оповiдання, легенда чи казка?
У якi часи вiдбувалися подiї, що про них iдеться у творi?
Якою постала перед вами дiвчина Килина?
Як пояснює легенда появу калини?
Сформулюйте тему й основну думку тексту.
Колективне складання плану.
Орiєнтовне виконання.
Запеклi битви з ординцями.
Незвичайний дар Килини.
Велика сiча.
Вороги змiнюють тактику.
Килина вирiшує допомогти землякам.
Кущ калини.
Повторне читання тексту.
Робота в парах: обговорення тексту переказу.
Усний переказ тексту.
Домашнє завдання. Пiдготуватися до усного переказу (для тих, хто не встиг виступити на уроцi). Повторити вивчене про дiєслово.
Установiть вiдповiднiсть мiж числiвниками й вiдмiнками їх.
А чотирьох 1 мiсцевий
Б чотирьом 2 родовий
В чотири 3 орудний
Г чотирма 4 давальний
Д (у) чотирьох
Домашнє завдання.
На вибiр: Написати рецепт улюбленої страви або твiр«Мiй розпорядок дня», використовуючи числiвники.
Комментариев нет:
Отправить комментарий