Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі.
Мета:
- навчальна: активізувати й поглибити знання учнів про тверді й м'які, глухі й дзвінкі приголосні; розвивати вміння й навички правильності вимови слів з літерами ґ і г; удосконалювати навички виразного читання;
- розвивальна: розвивати навички роботи з текстом, вміння працювати колективно та самостійно;
- виховна: виховувати людяність, співчуття, уміння знаходити вихід зі складної ситуації. Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, орфоепія. Міжпредметні зв'язки: мова, література. Тип уроку: урок поглиблення знань.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Фонетична розминка
► Передайте в транскрипції звучання слів дзвенить, якість.
IV. СПРИЙНЯТТЯ И ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником
► Розгляньте схеми, зробіть висновок про якісний склад приголосних української мови.
Робота з текстом
► Прочитайте виразно текст.
ОСТАННІЙ КВИТОК
Після дзвінка з уроку до школи прийшла телеграма: терміново відрядити Віктора Подолинного до міста Харкова на обласну олімпіаду з біології. Недовго збирався хлопець.
Віктор давно не був у великому місті. Найвигідніше було летіти літаком. Ось він крокує через площу до скляної будівлі аеропорту. Коли хлопець зайшов до зали, то побачив біля каси людей.
— Чоловік мій у Харкові в лікарні... Йому робитимуть операцію..— говорила жінка. Вона стояла першою біля каси. З нею був хлопчик.
— У мене лише одне місце. Заброньоване на Подолинного. Я нічого не можу зробити,— говорила касир.
Віктор почув своє прізвище і підійшов до каси.
— Подолинний — це я. Я... не полечу до Харкова.
Хлопець нікому не розповів, чому він не полетів до Харкова (За В. Морозовим).
► Дайте відповідь на запитання:
- 3 якою метою Віктор збирався до Харкова? - Чому хлопець не полетів?
► Поясніть значення слів. Крокувати — рос. шагать.
Бронювати — закріпляти щось за кимось.
► Визначте тему, основну думку, тип мовлення, стиль.
► Проговоріть уголос виділені в тексті слова. Чи однакова в них кількість звуків і букв? Якщо ні — поясніть чому.
Зразок міркування
У кожному з двох слів — школи і давно — однакова кількість букв і звуків. Кожному звукові відповідає певна буква: [ш], [к], [о], [л], [и]; [д], [а], [в], [н], [о]. Але так буває не завжди. В українській мові є букви, які не позначають жодного звука (м'який знак вказує лише на м'якість попереднього приголосного). У таких словах звуків менше, ніж букв: ...Є букви, які позначають два звуки. Це тому, що в словах звуків більше, ніж букв. В українській мові є також звуки, які позначаються двома і навіть трьома буквами: дж> дз, дзь. У таких випадках між звучанням і буквеним записом слів виникає розбіжність.
► Зробіть звуковий запис слова прізвище.
► Випишіть із першого абзацу слова, у яких наявні тільки дзвінкі приголосні (біології, надовго).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Усна робота
► Прочитайте пари слів. Назвіть у них м'які приголосні.
Сад — сядь, пора — рядно, лин — линь, царинка — хлопець, зима — паморозь.
Самостійна робота
► Прочитайте слова у звуковому записі, запишіть їх буквами: [пйат], [стойіт], [радіст], [бабуса], [намаловану], [хвіст], [тлки]. Буквений тест
► Визначте в словах твердість і м'якість початкових приголосних звуків, використовуючи умовні позначки:
ТП — твердий приголосний. МП — м'який приголосний.
1. Тиша. 2. Зустріч. 3. Літера. 4. Народження. 5. Цар. 6. Недавно. 7. Дядько. 8. Бабуся. 9. Цілющі. 10. Футбол. 11. Явір. 12. Рідний. 13. Мій. 14. Дніпро. 15. Більше. 16. Прибув. 17. День. 18. Відпочивати. 19. Ніколи.
Гра «Угадай слово з літерою ґ або г»
► Угадайте слова за їхнім лексичним значенням. Запишіть фонетичну транскрипцію кожного слова.
1) Страва зі збитих із цукром жовтків; 2) поважний; 3) металева решітка; 4) земля; 5) колючий кущ зі смачними ягодами; 6) палиця; 7) гомоніти.
Довідко: ґречний, ґрунт, аґрус, ґрати, ґирлиґа, ґелґотати, ґоґель-моґель.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Узагальнювальна бесіда
- Що нового ви довідалися про дзвінкі і глухі, тверді і м'які приголосні звуки?
▼ Чи є пари «твердий-м'який» у всіх приголосних? Чи є пари «дзвінкий-глухий» у всіх приголосних?
- Як позначається м'якість-пом'якшення?
- Які приголосні можуть бути м'якими? (Де ти з'їси ці лини) [д]
[Т] [3] [С] [Ц] [Л] [Н] [ДЗ] [р].
Тема: Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі
Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
Бесіда.
· Що є предметом вивчення фонетики?
· Що вивчає графіка?
· У чому полягає відмінність між звуком і буквою?
· Як утворюються звуки людського мовлення?
· З чого складається мовний апарат людини?
· Що є підставою поділу звуків на голосні та приголосні?
· Як утворюється голос? Унаслідок чого виникає шум?
· Чи однакову роль відіграють у творенні складів слова голосні й приголосні звуки?
· Чи може склад утворюватися лише з голосного звука? (Підтвердити прикладами)
· Чи може склад утворюватися лише з приголосного звука?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 107).
Робота біля дошки. Подані слова передати фонетичною транскрипцією, назвати в кожному звуки голосні та приголосні. Поділивши слова на склади, пояснити пов’язаність кількості голосних звуків із кількістю складів.
Орел, сокіл, зозуля, горобець, вороння, перепілонька.
Робота з підручником.
Опрацювання таблиці «Звуки мови» (с. 106.)
Робота біля дошки. Записати речення. У виділених словах назвати літери. Передавши ці слова фонетичною транскрипцією, у кожному назвати звуки – голосні та приголосні. Чим відрізняються голосні від приголосних? У кожному слові назвати тверді й м’які приголосні, пояснити, якими буквами на письмі позначається м’якість кожного приголосного звука.
Зразок.
[шчас’т’а], [задзеи ле ин’чит’], [танеиц‘]
1. Зацвітає калина, зеленіє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина. (А. Камінчук.) На квітоньці бджілка спивала росу. (І. Кульська.) Це про щастя пісня, я її вже знаю. (О. Савранська.) Тільки я приліг спочить, знову як задзеленчить! Подзвонили журавлі: «Ми з далекої землі!» Телефон дзвенить, гримить, нема спокою й на мить. (І. Багряний.)
2. Їжак їжака голками не зляка. Що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. Заснула щука, та зуби не сплять. У воді стоїть, а води просить. Пішла баба у танець, а за нею горобець. Місяць – козацьке сонце.
Народна творчість.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 109, 110).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Робота з підручником.
Виконання вправи 290 (усно).
Прочитати вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Зразок.
[хлопеиц’], [ос’ін’:ій].
Дуб, голуб, хлопець, любов, степ, танець, серпень, пісня, праця, осінній, щітка, ніж, гриб.
Робота з підручником. Виконати вправу 291 (усно).
Записати подані слова у 2 колонки: у першу - ті, що починаються дзвінким приголосним, у другу - на глухий. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вказати в них приголосні тверді та м’які. Двоє зі слів (за власним вибором) ввести в речення. У записаних реченнях визначити та підкреслити граматичні основи.
Гриб, сніг, казка, красуня, ґудзик, дуб, береза, дзбан, джміль, дзвінок, спів, хор, клен, листок.
Прочитати скоромовки. Який приголосний звук часто повторюється у кожній зі скоромовок? Потренуватися у швидкій і чіткій вимові приголосних звуків. Стежити за чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слів.
1. Бубоніла діду баба:
- Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
Народна творчість
2. Стріла якось скоромовка
На місточку злого вовка.
Скоромовить вовк почав -
Ледь язик не поламав!
Г. Чубач
3. Захар заліз
На перелаз.
Захарку, злізь!
Захарку, злазь!
Зумів залізти -
Знай, як злізти!
І. Складанний
4. Сів шпак на шпаківню,
Заспів шпак півню:
Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я.
Народна творчість.
Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’], [г]. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Як дзвінок задзеленчить,
Дзвінко джмелик задзижчить.
Ґедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
«Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти!»
Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
С..джу я біля підвіконня, коли д..влюся, а в са..ку
на груші яблука ч..рвоні в..сять на самому в..ршку.
У сад вд..влявся я п..льніше, я довго голову ламав…
І як же так, чому раніше цих яблук я не помічав?
Та от підвівся кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова.
Ч..рвоні яблука знялися і пол..тіли. Ну й д..ва!
Взяв олівець я із п..нала і нап..сав в кал..ндарі:
«С..годні вперше прилітали до нас у гості снігурі».
(За А. Качаном.)
До поданих слів додати приголосний звук (на початку або в кінці). Чи змінилося значення слова? З-поміж доданих звуків назвати дзвінкі та глухі.
Лід, мак, рак, рай, голос, хід, опис, радник;
Доти, аптека, байка, башта, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.
Записати пари слів, що є відгадками шарад. Пояснити різницю між дзвінкими та глухими приголосними.
З дзвінким усе я заливаю, з глухим на дереві зростаю
(злива - слива)
З дзвінким листочки я скубу, з глухим же - зрізую траву
(коза - коса)
V. Підбиття підсумків уроку.
Бесіда.
· У чому полягає відмінність у творенні голосних і приголосних звуків мовлення?
· Яка роль у мові звуків голосних і яка – приголосних?
· Скільки звуків в українській мові? З них голосних? Приголосних?
· Скільки м’яких приголосних в українській мові?
· Які м’які звуки не мають парних серед твердих, але можуть пом’якшуватись перед [і]?
· На які групи поділяються приголосні за участю голосу й шуму?
· Навести приклади пар дзвінких та глухих приголосних.
Тема уроку. Приголосні тверді та м’які. Позначення м’якості приголосних на письмі
Мета уроку: поглибити знання учнів про приголосні звуки української мови; формувати вміння правильно визначати приголосні звуки щодо твердості і м'якості;
розвивати фонетичний слух, активність, самостійність;
виховувати шанобливе ставлення до мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Підручник:
Наочність: оформлення дошки.
Обладнання: квітка для рефлексії.
Основні методи і прийоми: робота з підручником, пояснення вчителя, бліц-опитування, спостереження над мовним матеріалом, розподільний диктант, метод вправ.
ХІД УРОКУ:
І. Організація класу на роботу (2 хв.)
привітання;
технологія «Мої очікування».
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (7 хв.)
бліц-опитування: повторення відомостей про звуки мови;
розподільний диктант.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності (2хв.)
оголошення теми уроку;
ознайомлення з планом роботи на уроці;
ІV. Вивчення нового матеріалу (18 хв.)
спостереження над мовним матеріалом;
робота з підручником: читання правил;
виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу;
фізкультхвилинка;
робота з підручником: читання правил;
пояснення вчителя;
виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу;
V. Закріплення вивченого матеріалу (12 хв.)
розподільний диктант;
VІ. Підведення підсумків (3хв.)
підведення підсумків;
інструктаж по виконанню домашнього завдання;
оцінювання;
VІІ. Рефлексія учнів (2хв.)
ХІД УРОКУ
Етап,
метод, прийом, форма. Навчальна ситуація Зміст діяльності вчителя Зміст діяльності учнів
І. Організаційний етап
- привітання;
- «Мої очікування».
- Доброго дня! Усі готові до уроку? Сідайте, будь-ласка.
- Скажіть, чого ви чекаєте від нашого уроку?
- Добре, постараємося втілити усі ваші очікування. - Доброго дня! Так!
- Я сподіваюсь отримати позитивні емоції.
- А я хочу отримати хорошу оцінку.
- Я очікую дізнатися багато нового.
ІІ. Актуалізація знань:
- бліц-опитування;
- розподільний диктант;
- Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати фонетику та дізнаємося ще більше цікавого про звуки мови.
То ж давайте пригадаємо,що ми вже вивчили:
- Скажіть, на які дві великі групи поділяються звуки?
- А скільки всього звуків в українській мові?
- Хто пояснить, які звуки називають голосними, а які приголосними?
- А чим відрізняється звук від букви?
Добре, молодці! А зараз поділіть свій зошит на дві колонки («З голосного», «З приголосного»).
Я буду зачитувати слова, а ви записувати їх у відповідну колонку.
Отже, обценьки (знаряддя), обід, прадід, уклін, супутник, ірис, ягода, липа, слава, узвар, одуд (птах), дівчина, епоха, абрикос, їдуть, повість, гроза, ослін (лавка), колодязь, апарат, прапор.
Якщо ви виконали правильно, то з третіх букв слів складеться прислів’я. Хто зачитає його? Відповідають на запитання вчителя:
- Усі звуки поділяються на голосні та приголосні.
- В українській мові 38 звуків, із них голосних – 6 ([а], [о], [у], [і], [є], [и]), приголосних – 32.
- Звуки ми чуємо і вимовляємо, букви – бачимо і пишемо.
«Цілив у орла, а попав у вола.»
ІІІ. Повідомлення теми та мети
- Добре, молодці, все знаєте! І сьогодні ми з вами дізнаємося ще більше цікавого про звуки, тема нашого уроку: «Приголосні тверді та м’які».
Запишіть, будь ласка. Записують у зошити дату і тему уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
- спостереження над мовним матеріалом;
- читання правила з підручника;
- вправа на перевірку розуміння нового матеріалу;
(Буквений тест)
- читання правила з підручника;
- пояснення вчителя;
- вправа на перевірку розуміння нового матеріалу;
Погляньте на дошку, давайте прочитаємо сполучення букв та поміркуємо, чи однакові звуки вони позначають.
да — дя
не — нє
лу — лю
ти — ті; си – сі
л – ль; д – дь
Важко сказати, тому давайте звернемося до підручника (ст. 99) та прочитаємо, що там написано про приголосні звуки. Хто хоче прочитати?
Добре, у нас на дошці записано транскрипції слів, давайте спробуємо записати ці слова буквами. Хто хоче вийти до дошки?
[пйат’] – п’ять;
[стойіт’] – стоїть;
[радіст’] – радість;
[бабус’а] – бабуся;
[хв’іст] – хвіст;
[т’л’ки] – тільки.
А чому біля різних букв різні позначки м’якості?
Подивимося, що каже підручник (ст. 100) («В українській мові...») Хто читає правило?
Отже, в українській мові є 9 звуків, які можуть бути як твердими, так і м’якими (можна сказати, що вони утворюють пари)
тв.[д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н], [р]
м.[д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз'], [л'], [н'], [р']
Також завжди м.[й]
тв. [б], [п], [в], [м], [ф];
[ж], [ч], [ш];
[дж],
[ґ], [г], [к], [х]
ніколи не бувають м’якими, а можуть бути лише пом’якшеними перед я, ю, є, і.
- Давайте потренуємося розрізняти тверді та м’які звуки.
Я буду диктувати слово, ви його запишете та доберете йому пару з м’яким приголосним:
Лис – ліс;
син – сім;
V. Закріплення.
- розподільний диктант;
- А тепер закріпимо усе нами вивчене сьогодні.
- Виконаємо впр. 241. Поділіть зошит на три колонки...
Якщо правильно зробили, то з 4 букв слів складеться початок...
«...голову на вірну дорогу направить»
а) прадід, ворота, прибій, зображення, гараж.
б) сірка, лісник, рідина, дьоготь, літак.
в) віск, бюро, піджак, гірник, фігура.
«Добра книга кожнуголову на вірну дорогу направить»
VІ. Підведення підсумків.
- інструктаж по виконанню домашнього завдання;
- оцінювання; -Це все на сьогодні.
- Отже, що ми з вами з’ясували на сьогоднішньому уроці? Чи справдилися ваші сподівання?
- Добре, вдома ви виконуєте впр. 244 (там потрібно виписати два прислів’я та підкреслити у словах тверді та м’які звуки).
- За роботу на сьогоднішньому занятті...
Записують у щоденники домашнє завдання.
VІІ. Рефлексія учнів. - А тепер у нас є ще декілька хвилинок, то ж давайте перевіримо, чи справдилися ваші очікування, поділіться, будь-ласка, своїми враженнями від уроку.
Підійдіть до мене та виберіть одну з пелюсток квітки та дайте відповідь на запитання або продовжіть фразу.
Підходять, вибирають пелюстку, відповідають:
1.Тепер я точно знаю, що таке числівник.
2.Потрібно ще попрацюватиз розбором числівника як частини мови.
3.Мені сподобалося працювати біля дошки.
4.Найкраще я впорався зчитанням тексту.
5.Найскладніше булорозрізнити складні прикметники та порядкові числівники.
6.Що було новим? Новим був розбір числівника як частини мови.
Мета:
- навчальна: активізувати й поглибити знання учнів про тверді й м'які, глухі й дзвінкі приголосні; розвивати вміння й навички правильності вимови слів з літерами ґ і г; удосконалювати навички виразного читання;
- розвивальна: розвивати навички роботи з текстом, вміння працювати колективно та самостійно;
- виховна: виховувати людяність, співчуття, уміння знаходити вихід зі складної ситуації. Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, орфоепія. Міжпредметні зв'язки: мова, література. Тип уроку: урок поглиблення знань.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Фонетична розминка
► Передайте в транскрипції звучання слів дзвенить, якість.
IV. СПРИЙНЯТТЯ И ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником
► Розгляньте схеми, зробіть висновок про якісний склад приголосних української мови.
Робота з текстом
► Прочитайте виразно текст.
ОСТАННІЙ КВИТОК
Після дзвінка з уроку до школи прийшла телеграма: терміново відрядити Віктора Подолинного до міста Харкова на обласну олімпіаду з біології. Недовго збирався хлопець.
Віктор давно не був у великому місті. Найвигідніше було летіти літаком. Ось він крокує через площу до скляної будівлі аеропорту. Коли хлопець зайшов до зали, то побачив біля каси людей.
— Чоловік мій у Харкові в лікарні... Йому робитимуть операцію..— говорила жінка. Вона стояла першою біля каси. З нею був хлопчик.
— У мене лише одне місце. Заброньоване на Подолинного. Я нічого не можу зробити,— говорила касир.
Віктор почув своє прізвище і підійшов до каси.
— Подолинний — це я. Я... не полечу до Харкова.
Хлопець нікому не розповів, чому він не полетів до Харкова (За В. Морозовим).
► Дайте відповідь на запитання:
- 3 якою метою Віктор збирався до Харкова? - Чому хлопець не полетів?
► Поясніть значення слів. Крокувати — рос. шагать.
Бронювати — закріпляти щось за кимось.
► Визначте тему, основну думку, тип мовлення, стиль.
► Проговоріть уголос виділені в тексті слова. Чи однакова в них кількість звуків і букв? Якщо ні — поясніть чому.
Зразок міркування
У кожному з двох слів — школи і давно — однакова кількість букв і звуків. Кожному звукові відповідає певна буква: [ш], [к], [о], [л], [и]; [д], [а], [в], [н], [о]. Але так буває не завжди. В українській мові є букви, які не позначають жодного звука (м'який знак вказує лише на м'якість попереднього приголосного). У таких словах звуків менше, ніж букв: ...Є букви, які позначають два звуки. Це тому, що в словах звуків більше, ніж букв. В українській мові є також звуки, які позначаються двома і навіть трьома буквами: дж> дз, дзь. У таких випадках між звучанням і буквеним записом слів виникає розбіжність.
► Зробіть звуковий запис слова прізвище.
► Випишіть із першого абзацу слова, у яких наявні тільки дзвінкі приголосні (біології, надовго).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Усна робота
► Прочитайте пари слів. Назвіть у них м'які приголосні.
Сад — сядь, пора — рядно, лин — линь, царинка — хлопець, зима — паморозь.
Самостійна робота
► Прочитайте слова у звуковому записі, запишіть їх буквами: [пйат], [стойіт], [радіст], [бабуса], [намаловану], [хвіст], [тлки]. Буквений тест
► Визначте в словах твердість і м'якість початкових приголосних звуків, використовуючи умовні позначки:
ТП — твердий приголосний. МП — м'який приголосний.
1. Тиша. 2. Зустріч. 3. Літера. 4. Народження. 5. Цар. 6. Недавно. 7. Дядько. 8. Бабуся. 9. Цілющі. 10. Футбол. 11. Явір. 12. Рідний. 13. Мій. 14. Дніпро. 15. Більше. 16. Прибув. 17. День. 18. Відпочивати. 19. Ніколи.
Гра «Угадай слово з літерою ґ або г»
► Угадайте слова за їхнім лексичним значенням. Запишіть фонетичну транскрипцію кожного слова.
1) Страва зі збитих із цукром жовтків; 2) поважний; 3) металева решітка; 4) земля; 5) колючий кущ зі смачними ягодами; 6) палиця; 7) гомоніти.
Довідко: ґречний, ґрунт, аґрус, ґрати, ґирлиґа, ґелґотати, ґоґель-моґель.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Узагальнювальна бесіда
- Що нового ви довідалися про дзвінкі і глухі, тверді і м'які приголосні звуки?
▼ Чи є пари «твердий-м'який» у всіх приголосних? Чи є пари «дзвінкий-глухий» у всіх приголосних?
- Як позначається м'якість-пом'якшення?
- Які приголосні можуть бути м'якими? (Де ти з'їси ці лини) [д]
[Т] [3] [С] [Ц] [Л] [Н] [ДЗ] [р].
Тема: Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі
Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
Бесіда.
· Що є предметом вивчення фонетики?
· Що вивчає графіка?
· У чому полягає відмінність між звуком і буквою?
· Як утворюються звуки людського мовлення?
· З чого складається мовний апарат людини?
· Що є підставою поділу звуків на голосні та приголосні?
· Як утворюється голос? Унаслідок чого виникає шум?
· Чи однакову роль відіграють у творенні складів слова голосні й приголосні звуки?
· Чи може склад утворюватися лише з голосного звука? (Підтвердити прикладами)
· Чи може склад утворюватися лише з приголосного звука?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 107).
Робота біля дошки. Подані слова передати фонетичною транскрипцією, назвати в кожному звуки голосні та приголосні. Поділивши слова на склади, пояснити пов’язаність кількості голосних звуків із кількістю складів.
Орел, сокіл, зозуля, горобець, вороння, перепілонька.
Робота з підручником.
Опрацювання таблиці «Звуки мови» (с. 106.)
Робота біля дошки. Записати речення. У виділених словах назвати літери. Передавши ці слова фонетичною транскрипцією, у кожному назвати звуки – голосні та приголосні. Чим відрізняються голосні від приголосних? У кожному слові назвати тверді й м’які приголосні, пояснити, якими буквами на письмі позначається м’якість кожного приголосного звука.
Зразок.
[шчас’т’а], [задзеи ле ин’чит’], [танеиц‘]
1. Зацвітає калина, зеленіє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина. (А. Камінчук.) На квітоньці бджілка спивала росу. (І. Кульська.) Це про щастя пісня, я її вже знаю. (О. Савранська.) Тільки я приліг спочить, знову як задзеленчить! Подзвонили журавлі: «Ми з далекої землі!» Телефон дзвенить, гримить, нема спокою й на мить. (І. Багряний.)
2. Їжак їжака голками не зляка. Що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. Заснула щука, та зуби не сплять. У воді стоїть, а води просить. Пішла баба у танець, а за нею горобець. Місяць – козацьке сонце.
Народна творчість.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 109, 110).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Робота з підручником.
Виконання вправи 290 (усно).
Прочитати вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Зразок.
[хлопеиц’], [ос’ін’:ій].
Дуб, голуб, хлопець, любов, степ, танець, серпень, пісня, праця, осінній, щітка, ніж, гриб.
Робота з підручником. Виконати вправу 291 (усно).
Записати подані слова у 2 колонки: у першу - ті, що починаються дзвінким приголосним, у другу - на глухий. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вказати в них приголосні тверді та м’які. Двоє зі слів (за власним вибором) ввести в речення. У записаних реченнях визначити та підкреслити граматичні основи.
Гриб, сніг, казка, красуня, ґудзик, дуб, береза, дзбан, джміль, дзвінок, спів, хор, клен, листок.
Прочитати скоромовки. Який приголосний звук часто повторюється у кожній зі скоромовок? Потренуватися у швидкій і чіткій вимові приголосних звуків. Стежити за чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слів.
1. Бубоніла діду баба:
- Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
Народна творчість
2. Стріла якось скоромовка
На місточку злого вовка.
Скоромовить вовк почав -
Ледь язик не поламав!
Г. Чубач
3. Захар заліз
На перелаз.
Захарку, злізь!
Захарку, злазь!
Зумів залізти -
Знай, як злізти!
І. Складанний
4. Сів шпак на шпаківню,
Заспів шпак півню:
Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я.
Народна творчість.
Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’], [г]. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Як дзвінок задзеленчить,
Дзвінко джмелик задзижчить.
Ґедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
«Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти!»
Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
С..джу я біля підвіконня, коли д..влюся, а в са..ку
на груші яблука ч..рвоні в..сять на самому в..ршку.
У сад вд..влявся я п..льніше, я довго голову ламав…
І як же так, чому раніше цих яблук я не помічав?
Та от підвівся кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова.
Ч..рвоні яблука знялися і пол..тіли. Ну й д..ва!
Взяв олівець я із п..нала і нап..сав в кал..ндарі:
«С..годні вперше прилітали до нас у гості снігурі».
(За А. Качаном.)
До поданих слів додати приголосний звук (на початку або в кінці). Чи змінилося значення слова? З-поміж доданих звуків назвати дзвінкі та глухі.
Лід, мак, рак, рай, голос, хід, опис, радник;
Доти, аптека, байка, башта, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.
Записати пари слів, що є відгадками шарад. Пояснити різницю між дзвінкими та глухими приголосними.
З дзвінким усе я заливаю, з глухим на дереві зростаю
(злива - слива)
З дзвінким листочки я скубу, з глухим же - зрізую траву
(коза - коса)
V. Підбиття підсумків уроку.
Бесіда.
· У чому полягає відмінність у творенні голосних і приголосних звуків мовлення?
· Яка роль у мові звуків голосних і яка – приголосних?
· Скільки звуків в українській мові? З них голосних? Приголосних?
· Скільки м’яких приголосних в українській мові?
· Які м’які звуки не мають парних серед твердих, але можуть пом’якшуватись перед [і]?
· На які групи поділяються приголосні за участю голосу й шуму?
· Навести приклади пар дзвінких та глухих приголосних.
Тема уроку. Приголосні тверді та м’які. Позначення м’якості приголосних на письмі
Мета уроку: поглибити знання учнів про приголосні звуки української мови; формувати вміння правильно визначати приголосні звуки щодо твердості і м'якості;
розвивати фонетичний слух, активність, самостійність;
виховувати шанобливе ставлення до мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Підручник:
Наочність: оформлення дошки.
Обладнання: квітка для рефлексії.
Основні методи і прийоми: робота з підручником, пояснення вчителя, бліц-опитування, спостереження над мовним матеріалом, розподільний диктант, метод вправ.
ХІД УРОКУ:
І. Організація класу на роботу (2 хв.)
привітання;
технологія «Мої очікування».
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (7 хв.)
бліц-опитування: повторення відомостей про звуки мови;
розподільний диктант.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності (2хв.)
оголошення теми уроку;
ознайомлення з планом роботи на уроці;
ІV. Вивчення нового матеріалу (18 хв.)
спостереження над мовним матеріалом;
робота з підручником: читання правил;
виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу;
фізкультхвилинка;
робота з підручником: читання правил;
пояснення вчителя;
виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу;
V. Закріплення вивченого матеріалу (12 хв.)
розподільний диктант;
VІ. Підведення підсумків (3хв.)
підведення підсумків;
інструктаж по виконанню домашнього завдання;
оцінювання;
VІІ. Рефлексія учнів (2хв.)
ХІД УРОКУ
Етап,
метод, прийом, форма. Навчальна ситуація Зміст діяльності вчителя Зміст діяльності учнів
І. Організаційний етап
- привітання;
- «Мої очікування».
- Доброго дня! Усі готові до уроку? Сідайте, будь-ласка.
- Скажіть, чого ви чекаєте від нашого уроку?
- Добре, постараємося втілити усі ваші очікування. - Доброго дня! Так!
- Я сподіваюсь отримати позитивні емоції.
- А я хочу отримати хорошу оцінку.
- Я очікую дізнатися багато нового.
ІІ. Актуалізація знань:
- бліц-опитування;
- розподільний диктант;
- Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати фонетику та дізнаємося ще більше цікавого про звуки мови.
То ж давайте пригадаємо,що ми вже вивчили:
- Скажіть, на які дві великі групи поділяються звуки?
- А скільки всього звуків в українській мові?
- Хто пояснить, які звуки називають голосними, а які приголосними?
- А чим відрізняється звук від букви?
Добре, молодці! А зараз поділіть свій зошит на дві колонки («З голосного», «З приголосного»).
Я буду зачитувати слова, а ви записувати їх у відповідну колонку.
Отже, обценьки (знаряддя), обід, прадід, уклін, супутник, ірис, ягода, липа, слава, узвар, одуд (птах), дівчина, епоха, абрикос, їдуть, повість, гроза, ослін (лавка), колодязь, апарат, прапор.
Якщо ви виконали правильно, то з третіх букв слів складеться прислів’я. Хто зачитає його? Відповідають на запитання вчителя:
- Усі звуки поділяються на голосні та приголосні.
- В українській мові 38 звуків, із них голосних – 6 ([а], [о], [у], [і], [є], [и]), приголосних – 32.
- Звуки ми чуємо і вимовляємо, букви – бачимо і пишемо.
«Цілив у орла, а попав у вола.»
ІІІ. Повідомлення теми та мети
- Добре, молодці, все знаєте! І сьогодні ми з вами дізнаємося ще більше цікавого про звуки, тема нашого уроку: «Приголосні тверді та м’які».
Запишіть, будь ласка. Записують у зошити дату і тему уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
- спостереження над мовним матеріалом;
- читання правила з підручника;
- вправа на перевірку розуміння нового матеріалу;
(Буквений тест)
- читання правила з підручника;
- пояснення вчителя;
- вправа на перевірку розуміння нового матеріалу;
Погляньте на дошку, давайте прочитаємо сполучення букв та поміркуємо, чи однакові звуки вони позначають.
да — дя
не — нє
лу — лю
ти — ті; си – сі
л – ль; д – дь
Важко сказати, тому давайте звернемося до підручника (ст. 99) та прочитаємо, що там написано про приголосні звуки. Хто хоче прочитати?
Добре, у нас на дошці записано транскрипції слів, давайте спробуємо записати ці слова буквами. Хто хоче вийти до дошки?
[пйат’] – п’ять;
[стойіт’] – стоїть;
[радіст’] – радість;
[бабус’а] – бабуся;
[хв’іст] – хвіст;
[т’л’ки] – тільки.
А чому біля різних букв різні позначки м’якості?
Подивимося, що каже підручник (ст. 100) («В українській мові...») Хто читає правило?
Отже, в українській мові є 9 звуків, які можуть бути як твердими, так і м’якими (можна сказати, що вони утворюють пари)
тв.[д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н], [р]
м.[д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз'], [л'], [н'], [р']
Також завжди м.[й]
тв. [б], [п], [в], [м], [ф];
[ж], [ч], [ш];
[дж],
[ґ], [г], [к], [х]
ніколи не бувають м’якими, а можуть бути лише пом’якшеними перед я, ю, є, і.
- Давайте потренуємося розрізняти тверді та м’які звуки.
Я буду диктувати слово, ви його запишете та доберете йому пару з м’яким приголосним:
Лис – ліс;
син – сім;
V. Закріплення.
- розподільний диктант;
- А тепер закріпимо усе нами вивчене сьогодні.
- Виконаємо впр. 241. Поділіть зошит на три колонки...
Якщо правильно зробили, то з 4 букв слів складеться початок...
«...голову на вірну дорогу направить»
а) прадід, ворота, прибій, зображення, гараж.
б) сірка, лісник, рідина, дьоготь, літак.
в) віск, бюро, піджак, гірник, фігура.
«Добра книга кожнуголову на вірну дорогу направить»
VІ. Підведення підсумків.
- інструктаж по виконанню домашнього завдання;
- оцінювання; -Це все на сьогодні.
- Отже, що ми з вами з’ясували на сьогоднішньому уроці? Чи справдилися ваші сподівання?
- Добре, вдома ви виконуєте впр. 244 (там потрібно виписати два прислів’я та підкреслити у словах тверді та м’які звуки).
- За роботу на сьогоднішньому занятті...
Записують у щоденники домашнє завдання.
VІІ. Рефлексія учнів. - А тепер у нас є ще декілька хвилинок, то ж давайте перевіримо, чи справдилися ваші очікування, поділіться, будь-ласка, своїми враженнями від уроку.
Підійдіть до мене та виберіть одну з пелюсток квітки та дайте відповідь на запитання або продовжіть фразу.
Підходять, вибирають пелюстку, відповідають:
1.Тепер я точно знаю, що таке числівник.
2.Потрібно ще попрацюватиз розбором числівника як частини мови.
3.Мені сподобалося працювати біля дошки.
4.Найкраще я впорався зчитанням тексту.
5.Найскладніше булорозрізнити складні прикметники та порядкові числівники.
6.Що було новим? Новим був розбір числівника як частини мови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий