ТЕМА.  РЗМ. Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів (діалоги етикетного характеру, діалоги-розпитування), за поданим початком, малюнками

МЕТА: навчити п’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.

ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 1. Бесіда-розминка

• Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?
• Від чого воно залежить?
• Як називається розмова двох і більше осіб?
• Як називаються слова кожного учасника діалогу?
• Як вести діалог?
• У яких стилях мовлення найчастіше використовується діалог?

ІV. Сприйняття і засвоєння матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом ( учням на парту подається текст, який містить діалог)

СКУПИЙ

Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.

Якось до мене підійшов Володя.

-          Дай  книжку почитати…

-          Не можу. Сам читаю,- кажу.

-          А потім даси?- питає Володя.

-          Потім дам.

Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.

- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.

А Гені сказав:

- Увечері сам гратиму в шахи.

Через два дні Володя зустрічає мене і каже:

-          Прочитав?

-          Що?- запитую.

-          Книжку.

-          А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.

-          Ну добре. А коли закінчиш, даси?

-          Дам.

Того ж дня до мене підійшов Петя.

-          Сьогодні даси?- питає мене.

-          Ні, не можу. Сам читаю.

-          Що читаєш? – усміхнувся Петя.

-          Книжку.

-          Та я в тебе олівці просив,- нагадав він.

-          А-а! Малюю ще, малюю!

Потім я зустрів Гену.

-          Ну як? Зараз даси?- питає

-          Ні, ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!

Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.

Дати відповідь на запитання.

-          Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?

-          Яку людину вважають скупою, а яку жадібною?

                                                    РОЗРІЗНЯЙТЕ

Скупий Який уникає витрат. Скупому не хотілося витрачати гроші. Який неохоче дає щось. Такий скупий, що й снігу серед зими не випросиш. Стриманий у вияві чогось. Скупий на слова.

Жадібний Який прагне до чогось. Жадібний до знань. Який прагне до збагачення, наживи. Жадібний до грошей.

- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.

Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:

-          Подобається?

-          Хороший м’яч!- сказали хлопці й знову почали грати в теніс.

Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.

Дати відповідь на запитання.

-          Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту?

-          Скільки осіб бере участь у діалозі?

-          Як виділяються на письмі слова кожного співрозмовника?

-          Чи є тут слова автора? Де вони? Які розділові знаки їх відокремлюють?

-          З’ясувати значення слів настільний,  теніс.

Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка.

Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку. Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола.

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

( Учитель зачитує фрагмент твору, що містить діалог, і вказує назву твору. Якщо правильно, учні хлопають, якщо ні – тупотять ногами)

1.

І сказав їм Сварог:

- Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати.

- Коли ж се буде? – нетерпляче питали люди.

- Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати. («Берегиня»)

2.

Пішов пес до вовка й каже:

- Вовче, брате, давай разом жити!

- Чому б ні!

Та згодом вовк каже до пса:

- Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас. («Чому пес живе коло людини?»)

3.

- Здоров, добрий чоловіче!

- Здоров!

- Скажи, будь ласкавий, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?

- Е-е-е!... Добрі люди! Де ви тепер правду знайдете? («Про правду і кривду»)

4.

- Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?

- Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.

- А яка ж загадка, тату?

- Та така: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? («Мудра дівчина»)

5.

- Та от чого прийшли, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша.

А другий чоловік каже:

- Ні, брехня, - моя! Розсудіть нас, пане!

От пан подумав і каже:

-          Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить, - та й привела. («Мудра дівчина»)

VІ. Колективне складання і розігрування діалогу-розпитування

ЗРАЗОК

- Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час.

- Я люблю читати.

- А які твори тобі найбільше подобаються?

- Казки. А чим ти займаєшся?

-  Я люблю вишивати.

- І що ти вже вишила?

- Я почала вишивати рушничок.

- Колись навчиш і мене.

VІІ. Самостійне складання  діалогів у парах.

 ВАРІАНТ  І.  Придумати закінчення оповідання, використовуючи діалог.

ВАРІАНТ  ІІ.  Скласти діалог за картиною №1.

ВАРІАНТ  ІІІ. Скласти діалог за картиною №2.

ВАРІАНТ  IV ( Найслабші учні).  Скласти діалог, використовуючи даний початок.

-          Привіт, друже!

-          Привіт!

-          Що ти робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?

-          Вдячний за запрошення.

VІІІ.  Розігрування діалогів у парах

       Прослухати кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.

Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є  речі, які не купиш ні за які гроші.

-          Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?

-          Чи зрозумів скупий свою помилку? Чи буде він таким і надалі?

-          У яких рядках сформульована основна думка оповідання?

ІХ.  Підсумок уроку.

1.      Бесіда з учнями

-          Що називається діалогом?

-          Що таке репліка?

-          Що ви навчилися на сьогоднішньому уроці?

-          Чи важко складати діалог?

-          У яких стилях мовлення діалог використовується найчастіше?

-          Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

-          Що вам найбільше запам’яталося?

-          Що ви побажали б своїм однокласникам?

Х.  Домашнє завдання. Скласти діалог етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова/

Самостійне складання діалогів у парах. Варіант 4.

Скласти діалог, використовуючи даний початок.

-          Привіт, друже!

-          Привіт!

-          Що ти робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?

-          Вдячний за запрошення.

Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків

Мета:

·       навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі;

·       розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення;

·       виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного.

Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, орфоепія, пунктуація.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Робота з картками (2 учні)

Картка 1

► Запишіть фонетичною транскрипцією слова.

Узбіччя, прикидається, потужність.

Картка 2

► Поставте наголоси в словах

Одинадцять, запитання, експерт, дробові, порядковий, новий, разом, одноразовий.

Бесіда

► Які приголосні є м’якими в українській мові? (Де ти з’їси ці лини)

► Назвіть шиплячі звуки.

► Вони можуть бути м’якими?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

► Ознайомтесь з типами подвоєння приголосних. Прокоментуйте їх.

Типи подвоєння приголосних

Типи	Приклади
Подвоєння букв
1) унаслідок збігу однакових звуків
на межі двох префіксів	воззєднати
на межі префікса і кореня	вважати, оббігати
на межі кореня і суфікса	годинник, туманний
на межі двох суфіксів	письменник, іменник; але священик
на межі двох частин складноскорочених слів	міськком, юннат
2) у наголошених прикметникових суфіксах -енн (ий), -анн (ий)	примиренний, несказанний, невблаганний
3) у чоловічих і жіночих іменах	Ілля, Геннадій, Іванна, Ганна, Жанна, Алла, Елла, Римма, Віолетта, Маріанна, Віссаріон
Подовження м’яких і шиплячих приголосних між двома голосними ([д’], [т’], [з’], [с’] [ц’], [л'], [н’], [ж], [ч], [ш])
в іменниках середнього роду II відміни (крім родового відмінка множини)	колосся, зілля, роздоріжжя, але значення — значень;
у небагатьох іменниках чоловічого і жіночого роду І відміни в усіх відмінках (за винятком родового відмінка множини на -ей)	суддя — суддею; стаття — статті, але статей;
в орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни	миттю, віссю, ніччю;
в особових формах дієслова лити	ллю, ллєш, виллємо, зіллють;
в окремих прислівниках	спросоння, зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню

 Подовження не відбувається:

1. Якщо приголосні стоять не між двома голосними: зап’ястя, тертя, передмістя, повністю, подільський (від Поділля), жовчю, Керчю, фальшю, честю, вірністю, радістю, знарядь, сторіч, знань;

2. У словах кутя, попадя; у назвах малих істот: теля, вовченя, порося, гуся.

Запам'ятайте! У словах Ганна, ссати, ссавець, бовваніти і овва подовжені тверді приголосні.

► Значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словником.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Коментоване письмо

► Запишіть слова під диктовку. Поясніть за допомогою правил умови подвоєння приголосних.

Наддніпрянщина, піддашшя, безсистемністю, ніччю, напруженість, юннати, юністю, орлиний, нехворощю, спросоння, виллємо.

► З’ясуйте за тлумачним словником значення слова нехворощ.

Моделювання слів

► Утворіть від запропонованих слів нові, у яких буде відбуватися подвоєння приголосних.

День, зброя, закон, стіна, змістовний, дякувати, звук, дати, туман, машина, ділити, ціна, шаблон, будень.

Відновлення слів

► Перепишіть слова, замість крапок, де треба, поставте букви.

Несказан..ий, числен..ість, л..ється, сказан..ий, підніс..я,

затиш..я, буквен..ий, Запоріж..я, священ..ик, Приволж..я, спросон..я, збіж..я.

Трансформація слів

► Запишіть іменники у формі О. в. однини. Відповідь обґрунтуйте.

Паморозь, почесть, вели, віддаль, гучність, Об, радість, Керч, блакить, повість, свіжість, любов, вірність, постать, міць, честь.

Дослідження-аналіз

► На місці пропусків уставте з дужок потрібне слово. Складіть із виділеними словами речення.

... — організація, товариство; ...— дія (об’єднання, об’єднання);

... — який не оцінили; ...— якому не можна скласти ціни, дуже цінний (неоцінений, неоціненний);

... — який дуже довго триває; ... — не доведений до кінця, незавершений (нескінчений, нескінченний).

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Лінгвістичний аналіз тексту

► Прочитайте виразно текст. Що передає його назва: тему чи основну думку?

► З’ясуйте, чи потрібно вставляти букви замість крапок. Випишіть ці слова в три колонки: а) відбувається подвоєння; б) відбувається подовження; в) не треба вставляти букви.

► Виділені слова змініть так (доберіть спільнокореневе, поставте в іншій формі), щоб відбулося подвоєння приголосних.

Наприклад: надбань — надбання.

НАРОДНИЙ ЖИВОПИС

Ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи Козака Мамая стали знаковими для українського мистецтва. Як елемент народного побуту, ці картини стали відображен..ям характеру та світогляду простого українського народу.

КОЗАК МАМАЙ

XX століт..я подарувало нам талановитих майстрів народного живопису. Одна з таких постат..ей — Марія Приймаченко, українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»), творчіст..ю якої ми пишаємося.

Її творчості присвячені стат..і, альбом, науково-популярні фільми, теле- й радіопередачі.

Приймаченко вчилася в рідної поліської природи. У її картинах знаходять втілен..я ще язичницькі, пов’язані зі слов’янською міфологією, образи фантастичних чудовиськ і птахів. Вона ніби поєднує досвід багатьох поколінь народних майстрів. Джерела її таланту — у багатовіковій культурі народу, що відбилася в її мислен..і, інтуїції, фантазії.

Творчість Приймаченко здатна викликати асоціації в глядача. Вона малює квіти-роздуми, квіти-присвяти: «Людям, що пашуть хліб і Батьківщину кохають», «Молодим матерям, що народили сина або дочку», «Квіти на ялинку», «На честь народження правнучки».

Звірі й птахи на її картинах — явище унікальне і не мають аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Вони незбагнен..ні,фантастичні, вони ніби ворушаться і дихають. Взаємодія тварин..ого і рослин..ого світу стає провідною у творчості художниці. Свідчен..ям цього є її композиція «Сидить баба на печі, пряде куделицю». Тут зображено інтер’єр селянської хати з розкішноюуквітчаною піч..ю, на якій і сидить баба. Хата вся наповнена рослинами і тваринами. Летить птах — ластівка, несучи до хати добробут. Мирно співіснують кіт і миші: одна з мишей навіть бавиться з котячим хвостом. Оця філософія добра є головним змістом творчості художниці.

► Зробіть синтаксичний розбір першого речення.

► Поясніть значення слів примітив, язичницькі образи, слов’янська міфологія, асоціація, аналог.

► Що ви запам’ятали з прочитаного?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

► Чи можу я пояснити однокласнику правила подвоєння приголосних?

► Найкраще на уроці працював (працювали)..., тому що ... Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу з підручника.

► Творче завдання: опишіть картину М. Приймаченко «Пташка».

Правила вживання апострофа

Мета: актуалізувати, систематизувати й узагальнити вивчене учнями про апостроф; розвивати навички правильної вимови й написання слів з орфограмою «Апостроф», уміння самостійно працювати з книгою 

учні правильно пишуть слова з апострофом, обґрунтовують вивчену орфограму; користуються орфографічним словником; будують речення із засвоєними новими словами. 

Очікувані результати:  підручник, дидактичний матеріал, картки Обладнання:

комбіновані. Тип уроків:

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроків

Проблемні питання й завдання.

Як ви думаєте, чому апострофа немає в алфавіті? —

Знайдіть відповідь в уривках із вірша В. Черняєвої. Чи достатньо знати, що апостроф — графічний знак? —

Жив та був малий Апостроф.
У житті йому непросто.
Потребує порятунку,
Бо не має він притулку.
Де, скажіть, малюк живе? 
В Алфавіті? Ні! Ніде!..
…

І Апостроф за хвилину
Розпитав про все людину.
А людина малюку
Відповідь дала таку:
«Не журись, малюче, так.
Просто ти — друкарський знак.
Мусиш бути у словах —
Вим’я, м’ясо і реп’ях,
М’яз, прислів’я, м’яч, під’їзд,
В’юн, м’якуш, бар’єр та з’їзд,
Кип’яток, п’ятак, ім’я.
Ось вона — твоя сім’я.
То й живи у тих словах.
Кожне слово — дім твій, дах».

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Уживання апострофа в українських словах.

Апостроф позначає роздільну вимову звуків, використовується для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї. Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки. Якщо букви я, ю, є вказують на м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставиться.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: після губних приголосних — б, п, в, м, ф: п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо,мереф’янський, В’ячеслав. 

Але: апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: мавпячий, духмяний; верб’я;

після [р]: — міжгір’я, пір’я, матір’ю.  

Але: апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого [р] із наступними [а], [у], [е]: буряк, Рєпін;

після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: — від’їзд, з’єднаний, дит’ясла, пів’яблука.

2)   Уживання апострофа в іншомовних словах.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю,є, ї:

після приголосних —

б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, п’єдестал, к’янті,миш’як, кар’єра; П’ємонт, Монтеск’є;

після кінцевого приголосного в префіксах: — ад’ютант, ін’єкція.

3)   Коли апостроф не вживається.

Апостроф не пишеться:

перед — йо: курйоз, серйозний;

коли — я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь,бюро, пюпітр, Гюго.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Словниковий диктант.

Позначте орфограму «Апостроф».

Святий, п’ять, здоров’я, рум’яний, мереф’янський, дзвякнути, зв’язок, міжгір’я, з’їхати, пів’ящика, довір’я, солов’ї, буряк, рясний, м’ята, Лук’ян, мавпячий, любов’ю, між’ярусний, морквяний, бязь.

4.   Тренувальні вправи.

1)   Випишіть слова з апострофом.

Р/єпін, з/агітувати, пів/яблука, р/юкзак, мавп/ячий, двох/осьовий, дит/ясла, бур/яновий, цв/ях, пів/острів, кур/йоз, без/язикий, тьм/яний, без/іменний.

2)   Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф. Два словосполучення введіть у речення.

Медв..яні пахощі, картина Р..єпіна, народне прислів..я, на нашому подвір..ї, давнє повір..я, солов..їний спів, вересневе надвечір..я, прив..язати коня, вишитий матір..ю.

§ IV.  Систематизація й узагальнення вивченого

1.   Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть, поясніть уживання апострофа. Орфограму «Апостроф» підкресліть.

Тільки перепел б’є десь у дзвін. (П. Тичина) Гості з’їжджаються з усієї України.(В. Нестайко) Хай дощ, хай буря, хай зів’януть квіти. (Б.-І. Антонич). Соловей хвалиться голосом, а папуга — пір’ям. (Нар. творч.) Тут нишкнуть вітри у колисці духмяного саду. (Н. Диб’як) Колядниця різдвяная, кутя була медвяная. (В. Гринько)Говорить, мов блекоти об’ївся. (Нар. творч.)

2.   Лінгвістична гра «Редактор». Робота з картками.

3.   Фразеологічний тренінг.

Прочитайте прислів’я, поясніть їх зміст. Виконайте фонетичний розбір виділених слів.

Заздрість здоров’я з’їсть. Червоне яблучко, та всередині черв’ячок.

4.   Творче завдання. Робота в парах.

Складіть діалог на вільну тему, уживаючи власні назви (імена, прізвища людей; географічні назви тощо) з орфограмою «Апостроф».

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

3)   Підготуватися до контрольної роботи.

§ VI.  Підсумок уроків

1.   Лінгвістична гра «Закодоване слово».

Відгадайте «закодовані» слова, поясніть їх правопис.

Електронний цифровий програмований пристрій для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання та видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. (Комп’ютер.) Той, що має сильний, приємний запах; синонім до слів: ароматний, запашний, пахучий. (Духмяний.) Зародок квітки, листка або пагона рослини. (Пуп’янок.)

2.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Сьогодні на уроках про вживання апострофа я діз

Уподібнення приголосних звуків     Поширеним явищем в українській мові є уподібнення приголосних звуків (явище асиміляції, від лат. аssimilatio – уподібнення). Якщо два і більше приголосних звука стоїть поряд, то у процесі мовлення один звук впливає на інший, у результаті чого звук , що зазнає впливу іншого, змінює своє звучання. Найчастіше уподібнюються парні дзвінкі та глухі приголосні, наступний приголосний звук впливає на попередній. 1. Шумні звуки [ж], [ч], [ш], [дж] перед шумними [з], [с], [ц], [дз], [сʹ], [зʹ], [цʹ], [дзʹ] уподібнюються їм, змінюючись на відповідний шумнийзвук : зшити – [ш:ти], зжити – [ж:ти], дошці – [дсʹц’і]. 2. У середині слів глухий приголосний уподібнюється до наступного парного йому дзвінкого: просьба – [прзʹба], боротьба – [бородʹб] , молотьба – [молотʹб]. 3. Дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються, на відміну від російської мови: [дуб], [мед], [стежка]. Винятки: звук [г] перед глухим вимовляється як [х] у таких словах: легко – [лхко], вогко – [вхко], нігті – [н’хті], кігті – [к’хт’і], дігтяр – [д’іхтр], дьогтю – [дʹʹхтʹу]. Але: [бігти], [мигт’іти]; звук [з] у префіксах та прийменниках перед наступним глухим уподібнюється до [с]: зсунути – [ccнути], зцідити – [сʹц’ідти], з тебе – [с тбе].    На письмі означені зміни не позначаються. Якщо виникає сумнів, яку букву писати, коли звук при вимові чується невиразно, треба змінити слово або дібрати до нього таке споріднене, щоб перевірити правильність написання. Наприклад, пишемо легко, бо легенько, нігті – ніготь, кісьба – косити, молотьба – молотити. Якщо написання слова не можна перевірити таким чином (наприклад, вогко), то потрібно звернутися до орфографічного словника. 4. Звуки [д], [т], [л], [н], [з], [с], [ц] у поєднанні з м’якими пом’якшуються: радість – [рдʹісʹтʹ], сонця – [снʹцʹа], пісня – [пʹсʹнʹа]. Сполучення м’якого звука [тʹ] з м’якими [сʹ] або [цʹ] утворює подовжений м’який звук [цʹ:] або [цʹ]: робиться – [рбцʹ: а], братський – [брцʹкий]. Виняток: губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], шумні [ж], [ч], [ш], [дж], задньоязикові [г], [к],[х] та зімкнено-прохідний [р] перед м’якими не уподібнюються. Вправа 48. Поясніть наявність чи відсутність уподібнення приголосних у словах. Розхмарилося, зчистити, якби, безкраїй, голубка, дудка, нігті, розправити, зсунути, схибити, тягти, лебідка, ліжко, вогкість, сказати, ходьба, розплата, обпекти, дьогтю, навстіж, підсунути, каска, безпорадний, зсипати, схилити, берегти, анекдот, сфокусувати, зчесати, розшукати, безчинство, у книжці, матч, злізши, у тумбочці, з жінкою, без жалю. Вправа 49. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Обґрунтуйте правопис. …кісний, …цілення, …щулювати, бе…церемонно, …чесати, …шкребти, пі…шити, у та..ці, сподіває…ся, бе…журний, ро…клеювати, …клеювати, пі…клеювати, во…зал, ша…ка, …цементувати, бе…соння, рі…кий, …чорнілий, …штовхнути, …щепити, …цідити, …кріпити, об…шити, …шити, на сте…ці, стріне…ся, ро…клад, ні…ка, бері…ка, ши…ка, бе…посередній, бе…крилий, ві…хилитись. Вправа 50. Випишіть із орфографічного словника української мови 20 прикладів різних видів уподібнення , поясніть написання слів. Вправа 51. У тексті знайдіть слова, у яких є збіг двох неоднакових приголосних. Обґрунтуйте можливість чи неможливість уподібнення між ними. Настав жовтень. Небо звисало одною сірою, мрячною масою над землею. Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі, зрештою, лежали лиш грубі верстви обпалого листя у пнях дерев і панувала тиша... Над лісом виглядало інакше. Густі маси мряк, здавалося, лежали в лінивих формах, у німій боротьбі з чимось. Магічна сила лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, між тим коли їх тягнуло в далечінь. І потяглися в далечінь. У сумовитих неповторних постатях простяглися над голими стернистими полями, доки око сягало, одностайно, сіро, знімаючися й упадаючи, неначеб шукали відповідного місця, де б могли сформуватися в хмари. Так тягалися, блукаючи цілими днями. Відтак згубилися, і на полях стало ще густіше (О.Кобилянська «Земля») Вправа 52. Серед поданих речень назвіть слова, у яких наявне уподібнення дзвінких – глухих, твердих – м’яких, шумних. Запишіть ці слова у три колонки. 1. Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 2. Озуть пана у постоли! У цьому слові була ціла картина, розкішний план, справедливість людська і небесна (М. Коцюбинський). 3. Він вів полки до київських висот на боротьбу за місто златоглаве (М.  Бажан). 4. Було колись в Україні — ревіли гармати; було колись — запорожці вміли панувати (Т. Шевченко). 5. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне. Все людське замовчиш — обчухраним зростеш (П. Тичина). 6. А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (П. Мирний). 7. Обманула, дурисвітко, раз, то хоч тепер май кришку совісті (М. Стельмах). 8. Дитячі очі... Ось вони дивляться на вас, іскряться безмежною цікавістю (Іван І. Волошин). 9. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (М. Стельмах).10. Ну, а скажи від серця, не виховуючись, легше тобі тепер живеться, правда, легше? (М. Кропивницький). 11. Вийшли з лісу знов на ту саму польову доріжку (І. Франко).  Питання для самоконтролю Що таке уподібнення приголосних? Які види приголосних звуків найчастіше уподібнюються? Назвіть винятки. Чи позначаються ці зміни на письмі? Як перевірити правильність написання?

1.                              Уподібнення за дзвінкістю/глухістю При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий. [одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад: молотьба – [молод’ба] вокзал – [воґзал] АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ: вогкий – [вохкий] легко – [лехко] нігті – [н’іхті] кігті – [к’іхт’і] дьогтю – [д’охт’у] 2.                              Уподібнення за м’якістю Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу: [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений] І приклади: пісня – [піс’н’а] гість – [г’іс’т’] 3.                              Уподібнення за місцем і способом творення. Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец':а]. Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!): ТЬСЯ [ц’:а] учиться [учиц’:а] ШСЯ [с’:а] смієшся [см’ійес’:а] СШ [ш:] принісши [приніш:и] ЗЖ [ж:] зжати [ж:ати] ЖЦі [з’ц’і] книжці [книз’ц’і] ЧЦі [ц’:і] дочці [доц’:і] ШЦі [с’ц’і] товаришці [товарис’ц’і] ТЦі [ц’:і] квітці [квіц’:і] ТЧ [ч:] Вітчизна [в’іч:изна]  __________